Європа фактично визначилась з автомобілями на бензині та дизелі. А Україна?

Європа фактично визначилась з автомобілями на бензині та дизелі. А Україна?

30 листопада відбулась 33-я Генеральна Асамблея Європейської асоціації скрапленого газу (Liquid Gas Europe). Учасники зустрічі ознайомились з особливостями Європейської енергетичної та екологічної політики ЄС в нових умовах та отримали інформацію з чіткими сигналами, що світова економіка вже пройшла періоди пікового споживання нафти та нафтопродуктів. Європейський Союз планує до 2050 року обов'язково досягнути нульового рівня викидів шкідливих речовин авто з ДВЗ.  Прийняття екологічного стандарту Євро-7 відходить на другий план під тиском дискусії взагалі відмовитись від автомобілів на бензині та ДП.  За новим планом, уряди таких держав як Бельгія, Великобританія, Швеція, Данія, Ізраїль, Норвегія окремі штати США та Канади заборонять продаж нових бензинових і дизельних автомобілів і мікроавтобусів з 2030 року, на п'ять років раніше, ніж планувалося. Європейські міста Париж, Мадрид, Копенгаген, Лондон, Рим та Берлін в найближчій перспективі планують заборонити як дизельні, так і бензинові автомобілі. Не важко спрогнозувати, що після таких екологічних ініціатив парк авто переважно на ДП хлине на українські дороги в якості чергових євроблях.

Головним важелем втілення таких ініціатив є перегляд директиви з відновлюваних джерел енергії, директиви щодо оподаткування енергії(акцизні ставки), директиви з енергоефективності, директиви про інфраструктуру альтернативних видів палива з метою стимулювання активного зниження споживання вуглеводнів.

У 2021 році Liquid Gas Europe планує провести детальне дослідження всієї нормативної бази, яка стосується регулювання галузі скрапленого газу.

Експерти асоціації планують тісно співпрацювати в цьому напрямку з представниками галузі та представниками влади, задля того, щоб забезпечити в перехідний період  можливість стабільного функціонування. Європейські експерти дають чіткий сигнал, що головним мотиватором відмови від авто ДВЗ є збільшення в рази податкового навантаження. Перегляд директиви щодо оподаткування енергії планується з метою обмежити доступність бензину, ДП та LPG, через необхідність збільшення мінімальних ставок на акцизні податки. У зв’язку з цим, необхідно не допустити порушення існуючого балансу мінімальних ставок податку на скраплений газ, бензин та ДП.

В пакеті перегляду директиви з відновлюваних джерел енергії необхідно забезпечити, щоб майбутня законодавча база охоплювала bioLPG. BioLPG - продукт з однаковим хімічним складом як і LPG, але має ще більші екологічні переваги. Виробляється з відновлюваних джерел, включаючи біологічну олію та жири, ферментацію глюкози мікроорганізмами, bioLPG має ще нижчий вуглецевий слід, ніж звичайний LPG. Цей продукт є перспективним і демонструє  прихильність інвестицій в галузь нових продуктів.

Нова редакція директиви з енергоефективності має захистити опалювальні прилади, що працюють на скрапленому газі від впливу перегляду Фактору Первинної Енергії. Важливо зберегти існуючі схеми зобов’язань щодо енергоефективності.

Також, одним з основних напрямків роботи експертів LPG буде аналіз впливу на галузь декарбонізації, зеленої угоди, розвиток використання низьковуглецевого відновлюваного палива та альтернативних видів палива. Забезпечити умови, щоб альтернативні та відновлювані види палива були враховані в нормативних актах.

Що чекає на український ринок нафтопродуктів, якщо подивитися на нього очима українських чиновників НАК «Нафтогазу України». Всі останні заяви Миколи Гавриленко (директора з управління дивізіоном «Нафта» НАК «Нафтогаз України») пов’язані насамперед з потребою зрівнювання акцизів на українське паливо. По-перше, це суперечить головному європейському вектору направленому на перехід на екологічно чисті палива.

В інтерв'ю Миколи Гавриленко інтернет -виданню ЕNKORR можна відзначити кілька ключових моментів стосовно того, що чекає українську нафтопереробку найближчим часом за різними сценаріями. Сумно, що  він не бере до уваги об'єктивні фактори розвитку екологічних видів палива і скорочення на дорогах Європи авто з двигунами внутрішнього згоряння (ДВЗ).

На питання чи буде затребуваним українська продукція - бітум, дизпаливо, бензин, якщо нафтопереробка України зросте з 3 до 7 млн ​​т нафти в рік, Гавриленко дає відповідь:

 «Потрібно буде постаратися, але при переробці 4,5 млн т нафти цілком реально розмістити і додаткові 400 тис т бензину: сумарно з Шебелинським ресурсом наші НПЗ вироблять близько 1,350 млн т, це закриє 70% ринку. Тут я солідарний з думкою, що більше цієї частки українським заводам не зайняти. За маркетинговими, стратегічними та іншими міркуваннями найбільші мережі заправних станцій не стануть повністю переходити на закупівлю бензину  «Укртатнафти» ... А тепер розглянемо перспективу Кременчука наростити переробку до 7 млн ​​т. Безпроблемною залишиться одна позиція - дизпаливо, частка українського виробництва в балансі виросте з нинішніх 15% до 35% (до 2,5 млн т). З іншим продуктом будуть проблеми».

Чиновник розуміє, що скільки не виробляй палива, Україна не відмовиться від імпорту дизельного палива і найголовніше - від якісного європейського бензину, не кажучи навіть про експорт.

Крім того, є розуміння об’єктивного стримування непотрібних країні продуктів і обумовлено це, як не крути, їх збитковістю: «По-перше, однозначно знову з'явиться мазут з його «мінусом». По-друге, що робити з 2,3 млн т бензину (плюс 150-200 тис т бензину з Шебелинки), якщо внутрішній ринок готовий взяти всього 1,2 млн українського бензину? Найпростіший варіант - експорт, без нього точно не обійтися. Але при цьому потрібно розуміти, що з урахуванням витрат на поставку нафти з моря і повернення нафтопродуктів назад в порти - це чистий «мінус», який може перекрити всі «плюси»  продажу таких ліквідних позицій, як дизпаливо», - стверджує М. Гавриленко.

Далі Гавриленко розповідає, що необхідна подальша модернізація НПЗ і наводить цікаві приклади з життя: «Але навряд чи можна говорити про великі проекти. З мінімальною маржею переробки витрачати мільйони і мільярди просто безперспективно - не окупиться ніколи. Зараз галузь спостерігає за будівництвом установки з переробки важких залишків H-Oil на Мозирському НПЗ в Білорусі. Її будують вже більше 5 років і вже витратили близько $ 1,5 млрд (без урахування банківських відсотків по кредиту). Як повертати ці кошти, якщо такі гіганти як Shell і BP закривають або перепрофілюють НПЗ у всьому світі? Сьогодні у білорусів є дешева сировина з Росії, але з 2024 року знижка випарується і тоді двом величезним білоруським НПЗ може стати дуже сумно. Надія тільки на старшого брата. На щастя, у нас такого немає».

І тут починається найцікавіше. У всіх бідах виявляється винен пропан-бутан. За усіма висновками малюється невесела картина, але для нафтопереробників вона дуже перспективна, адже передбачає змінити «правила гри». Не про гроші йдеться, які необхідно вкладати в реконструкції, а про те, щоб змусити споживачів відмовитися від газу і перейти на бензин, тим самим хоч якось за їх рахунок зберегти маржу на бензин сумнівної якості. Не дивно, що НАК «Нафтогаз України» нічого іншого не запропонував, як за рахунок споживачів соціального палива протягнути ще кілька років свого збиткового виробництва бензинів.